«Маланка ходила» на старий Новий рік

Через тиждень після колядок, напередодні Нового Року за старим стилем – настає Щедрий Вечір. В ніч з 13 на 14 січня за юліанським календарем зустрічають Новий рік у багатьох країнах Східної Європи (за старим, православному і греко-католицькому стилю).

З цим святом пов’язано багато легенд, звичаїв і обрядів. У народі такий вечір названий «Щедрим». Поширена на Щедрий вечір карнавальне дійство, пов’язане з Маланкою. Але це ім’я – не міф.

Маланія-рімлянка народилася в християнській родині, її знатні батьки бачили в дочки спадкоємицю і продолжительницу роду. У чотирнадцять років Меланія проти її волі віддали за знатного юнака Апініана. На гарячі прохання жити з нею в непорочності Апініан відповідав: “Коли будемо мати двох дітей – спадкоємців нашого майна, тоді разом відречемося від світу”. Але двох народжених дітей забрав до себе Господь. Після цього Маланія з Апініаном залишили Рим, і для них почалося нове життя, повністю присвячене служінню Богу.

Апініану було в той час 24 роки, а Маланії – 20. Вони стали жити відвідуючи хворих, допомагаючи бідним. За їх рахунок було побудовано багато храмів і лікарень. Після багатьох років мандрів в ім’я Господнє римлянка Маланія закрилася в самотньої келії на Оливній горі. Поступово поруч виник монастир, де зібралося 90 дів. У 439 році святий Маланія віддала свою душу Господу. Так звучить християнська легенда.

У попередніх Нового року, тепер – 13 січня, в церквах проходять урочисті богослужіння, щоб в кінці року подякувати Богові за вже отриману від нього благодать і попросити нову на наступний рік.

Щедрий вечір 13 січня дуже схожий на вечір перед Різдвом. Готується кутя і багатий щедрий стіл. Відмінність в тому, що стіл вже скоромний, тобто на ньому присутні м’ясні і жирні страви, кутю можна присмачувати салом або маслом. За вечерею збирається вся родина, для того, щоб попросити один в одного пробачення, робити підсумки минулого року і загадати плани на майбутнє.

Ну, а молодь на Маланку переодягається, хто на що здатний і водить по селу “козу” – хлопця, одягненого в вивернутий навиворіт кожух, співаються щедрівки та веселяться до упаду. Якщо хочете – це наш Хеллоуїн.

Беремо дітей, прикрашаємо їх, вбираємося самі, – і вперед за солодощами та радістю.

Маланка ходила,

Василька просила:

– Васильку, мій батьку,

Пусти мене в хатку.

Я жита не тиснула,

Золотий хрест тримала,

Золоту кадильницю,

Срібну тарільніцю.

А ви, люди, дбайте

Та й нам калач дайте.

Автор: Vsi Svoi
Коментарі

Ви повинні бути авторизовані, для розміщення коментарів.

Використання матеріалів сайту громадського інформаційного центру Vsisvoi дозволено тільки за умови гіперпосилання на https://vsisvoi.org.ua
ПІДТРИМКА САЙТУ
Павлоградська міська рада

Павлоградська міська рада

Агенція Економічного Розвитку

Агенція Економічного Розвитку

PAX (Нідерланди)

PAX (Нідерланди)

Громадська організація «ВЕЛОСИПЕДНА АСОЦІАЦІЯ ПАВЛОГРАДА»

Громадська організація «ВЕЛОСИПЕДНА АСОЦІАЦІЯ ПАВЛОГРАДА»

VNG International (Нідерланди)

VNG International (Нідерланди)

Благодійний Фонд «ТУРБОТА»

Благодійний Фонд «ТУРБОТА»

Громадська організація «ПАВЛОГРАДСЬКИЙ ЛЕГІОН»

Громадська організація «ПАВЛОГРАДСЬКИЙ ЛЕГІОН»

Ресурсний центр «ОСББ- майбутнє Павлограда

Ресурсний центр «ОСББ- майбутнє Павлограда

 КЗ «Павлоградська міська централізована бібліотечна система»

КЗ «Павлоградська міська централізована бібліотечна система»

Дизайн розроблено Webroom.com.ua